Як вчителям порозумітися з «цифровим» поколінням дітей

Як навчитись мотивувати свою дитину

Як навчитись мотивувати свою дитину

6 уроків з різних краін, які не захоче пропустити жодний школяр

6 уроків з різних краін, які не захоче пропустити жодний школяр

6 уроків з різних краін, які не захоче пропустити жодний школяр

Сьогодення диктує умови, за яких кожен учень змушений вивчати у школі обовязкові предмети, для того щоб реалізувати себе в житті. День за днем учні осягають основи математики, запамятовують дати народження монархів, гортаючи сторінки підручника з  історії. Це звична справа для кожного з учнів. А ось готуватися до контрольної з кібербезпеки, або хвалитися оцінками "відмінно" з уроків щастя - вже як мінімум дивно. В різних країнах існують цікаві і потрібні уроки, які стали вимогою часу. І ось декілька з них:

Японія: Милування природою

У деяких школах Японії є дуже незвичайний предмет – “Милування природою”. Його мета – навчити школярів цінувати красу навколишнього середовища, яку через всесвітню комп’ютеризацію сучасні діти просто не помічають. Під час занять діти вивчають особливості розвитку і взаємодії флори і фауни. За ці спостереження вчителі виставляють їм оцінки, а в кінці року школярі навіть здають іспити

Німеччина:Уроки щастя

Незвичайний предмет поки ввели не у всіх школах Німеччини, але ось в одному з навчальних закладів міста Гейдельберг уроки щастя веде директор школи. Головне завдання учнів – навчитися жити в гармонії з собою, слухати своє серце і просто бути щасливим. Іспитів з цього предмету немає, але кожен учень до кінця року повинен втілити в життя власний проект: зняти «добрий» ролик або зайнятися благодійністю.

Ізраїль: Теорія і практика кібервійни

У деяких школах Ізраїлю введений незвичайний предмет – “Кібербезпека”. Приводом для введення цього уроку послужила велика кіберзалежність дітей, про яку почали говорити не тільки батьки, а й медики. На уроках з теорії і на практиці школярів вчать, як поводитися в соціальних мережах, як правильно реагувати і відповідати на коментарі. Також велика частина предмету присвячена залежності від комп’ютерних ігор і про те, як з нею боротися.

Австралія: Уроки серфінгу

Жителів зеленого континенту можна назвати найкращими серферами на планеті. І, щоб зберегти звання кращих підкорювачів хвиль, в усіх школах Австралії були введені уроки серфінгу. Влада країни зробила все можливе для того, щоб на пляжах, бува, не з’явився турист, який серфить краще місцевих.

Вірменія: Народні танці

На уроках школярів вчать не тільки хореографії, а й розповідають про історію танців. Можливості “відкосити” від цього предмета у школярів немає: в кінці навчального року діти здають іспити. Не отримавши хорошу оцінку з цієї дисципліни, можна залишитися в тому ж класі на другий рік.

США: Наукові відкриття

У всіх американських школах введений незвичайний предмет, який називається “Наукові винаходи”. Його мета – розкрити потенціал юних науковців. Після теоретичного курсу, всім школярам дають одне завдання – винайти щось нове. На його виконання учням дається цілий рік. Після завершення курсу школярі презентують свої винаходи перед усім класом, обговорюють актуальність проекту і виставляють оцінки.

Отож, дуже цікаві ідеї, які можна , хоча би частково, використовувати у освітньому процесі. Для дітей це б було повчально, цікаво та служило б гарною мотивацією.

Створення ситуації успіху

Створення ситуації успіху через формування ключових  компетентностей учнів початкових класів.

ІКТ в освіті

Поширеною ситуацією в освіті, сьогодні, є наявність у більшості учнів підключених до мережі комп'ютерних пристроїв. Як тільки мережа виходить за межі комп'ютерного класу, виявляється, що не існує для неї межі. Мережа може бути де завгодно – в спортивному залі, в коридорі, в бібліотеці, на вулиці тощо. І, з точки зору розвитку мобільних технологій та пристроїв, це дуже суттєвий ривок вперед. Тому, освітянам необхідні такі педагогічні інструменти, зокрема інформаційно-комунікаційні технології, які б допомогли їм пристосувати свої професійні напрацювання до нового трансформованого навчального середовища.

Становлення інформаційного суспільства вимагає нової школи, нового змісту й якості освіти. Перед освітою чітко поставлено мету: підготувати учня до життя й активної діяльності за умов інформаційного суспільства, виховати конкурентоспроможного громадянина не лише своєї держави, але й суспільства в цілому.

А що потрібно випускникам школи, щоб бути успішними в XXI столітті? Провідні вчені та фахівці найвідоміших світових компаній склали перелік навичок XXI століття. Їх можна об’єднати в три великі групи.

Життєві та кар’єрні навички (соціальна компетентність):

·  гнучкість і пристосування;

·  ініціатива та самоспрямування;

·  навички соціальні та пов’язані із співіснуванням різних культур;

·  продуктивність і вміння з’ясовувати й ураховувати кількісні показники;

·  лідерство та відповідальність.

 Навчальні й інноваційні навички (предметна компетентність):

·  творчість та інноваційність;

·  критичне мислення й уміння розв’язувати проблеми;

·  навички комунікативні та співробітництва.

Уміння працювати з інформацією, медіа- та комп’ютерні навички (інформаційна компетентність):

·  інформаційна грамотність:

– уміння швидко й ефективно шукати інформацію, критично та компетентно її оцінювати, правильно та творчо використовувати для розв’язання проблеми;

– базове розуміння етичних/правових питань, пов’язаних із використанням отриманої інформації;

·  медіаграмотність:

– розуміння принципу побудови медіаповідомлень, з якою метою, за допомогою яких інструментів та за яких умов їх виконано, їхні характеристики;

– з’ясування способів інтерпретації інформації різними особами, урахування або відсутність різних оцінок і думок, усвідомлення залежності медіаповідомлень від ціннісних норм і думок, розуміння того, як медіа впливає на думки та поведінку;

– розуміння основи та базових принципів етичних/правових питань, пов’язаних із доступом і використанням інформації;

· ІКТ-грамотність (грамотність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій):

– правильне використання цифрових технологій, інструментів та/або комунікаційних мереж для доступу, управління, інтеграції, оцінювання та створення інформаційних даних для успішного функціонування в суспільстві економіки знань;

– використання комп’ютерних технологій як інструмента для спілкування, досліджень, організації, оцінювання інформації, володіння базовим розумінням етичних/правових питань, пов’язаних із доступом і використанням інформації.

 Щодо педагогів існує третя група навичок, яка вплинула на зміну структури та змісту поняття «професійна компетентність учителя». Освоєння засобів ІКТ позначається не стільки на зміні структури загальної професійної компетентності педагога, скільки на якісному змісті її компонентів. Має якісно змінитись увесь спектр теоретичних і практичних умінь — складової професійної компетентності педагога. І впевнено почуватись педагог, який не опанував нові засоби інтелектуальної діяльності, сьогодні вже не може.

Виховати особистість може лише особистість. Підготувати конкурентоспроможного випускника може лише конкурентоспроможний учитель. Бути інноваційним — означає не лише одержувати високі винагороди, але й брати на себе відповідальність. Слід розуміти, що на сучасному етапі надання освітніх послуг лише дух інноваційності в навчальній аудиторії зробить наших учнів справжніми переможцями.

Вчитель ХХІ століття.

Методичний день - "На шляху до професіоналізму".

«Перший раз у перший клас...» Сьогодні використовую цей вислів не за його традиційним призначенням, а трохи інтерпретую. У ролі першокласника виступатиме молодий учитель, який щойно починає робити свої перші кроки у школі, проводити перші  відкриті уроки.

Учительська доля… Вона не обирає непевних. Це доля особлива, бо вона довірила мені найцінніше у житті – дитячі душі, які треба навчати любові, справедливості, честі.

Поклик своєї вчительської долі я відчула ще в ранній юності. Мене навчали мудрі, хороші вчителі. Саме вони в моїм дитячім серці запалили вогник, який перейшов у полум’я крилатої мрії – стати вчителем, стати такою, як вони, мої рідні наставники.

Я повернулась викладати до своєї рідної школи. Здавалось би, легко пристосуватись, бо школа тобі знайома, але насправді було дуже страшно. Ти відчуваєш велику відповідальність перед учителями, яких досі знала не як колег, а як своїх педагогів. Важко було доповнити формулювання «твій учитель» іншим - «твій колега». Поступово звикла, але мої вчителі так і залишаються моїми вихователями. Я досі вчусь у них, вони допомагають порадами, хорошим настроєм, вірою в мої сили.

Для мене методичний день – це безцінний досвід у самовдосконаленні, формуванні педагогічної майстерності молодого вчителя. Цей захід подарував можливість перейняти досвід у своїх наставників, методистів. Їх мудрі поради та настанови сприятимуть подальшому самовдосконаленню.

Методичний день залишив цілу палітру вражень від приємного спілкування з наставниками, зустрічі з методистами, які наголошували на кроках до педагогічної майстерності.

Молодий учитель - це нова кров, нові ідеї, які впливають у той чи інший спосіб на школу. Не треба боятись «дарувати» себе школі та учням, робити щось неочікуване, цікаве, оригінальне, щось властиве тільки вам.

Люблю свою школу – цей світ дитинства і надій, де не гасне ні на мить натхненний пошук розуму і добра.

Як садівник доглядає молоді саджанці, так і я допомагаю своїм учням тягнутись до світла знань. Бо вірю, що вони виростуть мудрими, творчими, здатними примножувати добро!

Методичний день: шлях до професійної майстерності

Школа молодого педагога

«Він актор, але його глядачі і слухачі не аплодують йому. Він скульптор, але його роботи ніхто не бачить. Він лікар, але його пацієнти рідко дякують за лікування та далеко не завжди бажають лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки у свідомості величі своєї справи». Так точно і лаконічно про вчителя писав відомий поет С. Л. Соловейчик.

І тому ми – молоде покоління вчителів – намагаємось докласти усіх зусиль для того, щоб сучасний урок був цікавим, насиченим, оригінальним, а учні якнайкраще проявляли свої знання і   примножувати їх;  а також прагнемо показати всім оту велич своєї професії і прищепити дітям почуття любові, вдячності, поваги до особи вчителя. І саме 13 грудня, у День святого апостола Андрія Первозванного,  молодим педагогам Пилипо-Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів випала можливість поділитися своїм першим вчительським досвідом під час семінару в рамках Школи молодого педагога. Звичайно, вражень було багато, емоції переповнювали кожного з учасників. Найперше, що я відчула, це хвилювання та невпевненість в собі. Але це ж природньо,  тому що ми як ті учні – постійно вчимося і вдосконалюємось. Але найголовніше, що допомогло мені побороти свої страхи – це щирі дитячі посмішки, розумні очі, які хочуть дізнатися щось нове та цікаве. При цьому я щохвилини згадувала слова:

Я щоранку заходжу у клас,

На дитячих обличчях усміх.

Що я варта, діти, без вас?

Ви – натхнення моє, мій успіх.

Щоб любові вогонь не згас,

Щоб віддать дітям серце і душу,

Я щоранку заходжу в клас

Я учитель, я вчити мушу.

Семінар пройшов у гарній, позитивній творчій атмосфері: кожен педагог проявляв свою ініціативність, усі активно спілкувалися та ділилися досвідом. Під час обговорення особисто для себе я отримала дуже багато цінних порад від методиста з іноземних мов Дуплій Юлії Людвігівни. З її настанов я зрозуміла, що ніколи не потрібно зупинятися на досягнутому, а йти до пізнання істини разом з учнями, розумових, фізичних та духовних сил. Вчитель зобов’язаний бути дуже тонким психологом, щоб уміти розпізнати найкращі якості та схильності кожного учня та допомогти їх розкрити.

Також хочу зауважити, щоб моя вчительська праця не була б такою результативною без мудрих порад та підтримки мого наставника – Перепел Галини  Василівни, за що я їй щиро вдячна. Завжди пам’ятаю її настанови і намагаюсь робити так, як вона радила, а саме – коли йду до учнів, то прагну знайти до них особливий підхід, адже кожна дитина має свій унікальний та дивовижний талант від природи, який потрібно розвивати.

Кожен із нас ставить перед собою людину, яку вважає ідеальною, прикладом для наслідування. Я не побоюсь сказати, що моїм врізцем для наслідування є Саврій Світлана Гаврилівна – Вчитель з великої літери. Скільки багато мудрості можна почерпати для себе від спілкування з нею. Наскільки вона вільно, чітко, цікаво, інколи дотепно висловлює свої думки та дає мудрі поради.

Отже, підсумувавши, я можу з упевненістю сказати, що випадкові люди рідко затримуються в професії педагога. Я вважаю, що не кожна людина може бути вчителем, так як цей фах вимагає колосальної та клопіткої праці, саможертовності, величезного терпіння, любові до дітей та непідкупного інтересу до своє праці.

Своїми враженнями поділилась вчитель англійської мови Пилипо-Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Козловська Аліна Анатоліївна

Професія найпочесніша під сонцем

"Малознаючий учитель – хмара без дощу, лампа без світла,

джерело без води, тіло без душі".

 Я. Коменський.

Професія вчителя - "найпочесніша під сонцем".

Я. Коменський.

У багатьох своїх працях  Я. Коменський сформулював ряд вимог до учителя:

 1.Учитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, бути  зразком доброчесностей.

2.Найбільша турбота вчителя – захоплювати дітей своїм прикладом.

3.Учитель повинен любити учнів і ставитись до них по-батьківськи.

4. Учитель повинен бути для учнів не тільки керівником, але й другом і охоронцем у всьому доброму.

Перед учителем Я.Коменський  ставить триєдине завдання:

1) щоб сам знав, чому він повинен вчити;

2) щоб міг інших навчати тому, що сам знає (тобто був дидактом і вмів бути терпеливим);

3) щоб він тому, що знає і може також хотів навчати інших;

4) щоб мріяв підняти інших до світла.

"Урок, – за висловлюванням В.О. Сухомлинського, – основна ділянка навчально-виховного процесу, на якій учитель щоденно здійснює освіту, виховання і всебічний розвиток учнів. Урок є тією головною сферою інтелектуального життя вихованців, у якій повсякденно відбувається духовне спілкування навченого життям наставника і його вихованців, які вступають на перші щаблі життя". Тому підготовка учителя до уроку – тривалий і складний багатоаспектний процес. Недарма кажуть: до вдалого уроку треба готуватися все життя. З погляду підготовки до конкретного уроку доцільно дотримуватися певних правил, які перебувають між собою у логічному взаємозв'язку: систематично поповнюйте свою бібліотеку з урахуванням професійних потреб та інтересів; щодня працюйте над удосконаленням власної ерудиції; розміщуйте книги, інші матеріали в системі; систематизуйте навчальний матеріал, дотримуючись принципу тематичності; опрацьовуючи інформаційні джерела, робіть виписки, дотримуючись карткової системи; інформаційні картки розміщуйте за тематичним принципом; майте добре обладнане робоче місце; підготуйте та раціонально розміщуйте канцелярське приладдя; вчитуйтесь у програму, в зміст відповідного розділу теми, з'ясовуйте їх зв'язок з іншими темами; ознайомтеся зі змістом навчального матеріалу щодо теми в підручнику; доберіть додатковий навчальний матеріал з потрібної теми; чітко визначте мету і замисел уроку; уявіть конкретний клас, учнів; мобілізуйте необхідні методи навчання; доберіть необхідні засоби навчання (роздатковий матеріал, таблиці та ін.); зіставте обрані методи, прийоми, засоби навчання з власними можливостями та можливостями учнів; з'ясуйте значення маловідомих для учнів слів і підготуйтеся до їх пояснення; складіть і змоделюйте структуру (сценарій) уроку; складіть і запишіть план уроку; доберіть і зафіксуйте додатковий матеріал (жарти, загадки, матеріали для гри та ін.); продумайте прийоми використання наочних посібників, підготувавши необхідні пристрої; підготуйте одяг; перед уроком огляньте свою зовнішність; вголос, перед дзеркалом (з використанням магнітофону) продекламуйте вірш, якщо це передбачено планом уроку; запитайте себе:—Ти готовий до уроку? — І впевнено відповідайте: — Так, я готовий до уроку! будьте готові до непередбаченого "руйнування" вашого плану. Продумайте запасний варіант. Досвідчений учитель, який має достатню психолого-педагогічну, фахову та методичну підготовку, проходить ці етапи швидко. А вчителю-початківцю треба ретельно дотримуватися запропонованої технології. Це забезпечить надійний фундамент для прояву професійної майстерності в майбутньому. Варто зробити зауваження щодо важливого аспекту в системі підготовки до уроку. Він стосується раціонального використання робочого часу. На процес написання планів уроків витрачається багато часу (в середньому 30 хв на один план, а при 18-годинному тижневому навантаженні — 630 планів на рік, що становить 315 год). З наступного навчального року вчителю доводиться знову витрачати час на таку ж копітку роботу. Досвід творчо працюючих вчителів переконує, що цього можна уникнути. Треба виходити з міркувань, що при стабільних навчальних програмах можна скористатися попередньо написаними планами, творчо удосконалюючи їх залежно від змін у змісті навчального матеріалу, складу і можливостей учнів класу, нових засобів та методів навчання. 3 цією метою слід дотримуватися такої схеми: 1.     Плани уроків оформляти у окремій папці з кожної навчальної дисципліни і для певного класу, щоб бачити систему роботи. 2.     У розгортці папки ліву сторінку залишати чистою, а заповнювати планом праву. 3.     План треба складати з достатнім розкриттям змісту і ходу уроку, з повним методичним забезпеченням. 4.     Наступного року вчитель може скористатися уже готовим планом, доповнивши його (на сторінці ліворуч) новими прикладами, схемами, методами тощо. У наступні роки така творча робота над планами продовжується.

Молодий учитель в школі